- намагнітити
- [намагн’і/тиетие]
-н'і/чу, -н'і/тиеш; нак. -н'і/т', -н'і/т'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
намагнітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
намагнітити — див. намагнічувати … Український тлумачний словник
намагнічувальний — а, е. 1) Який використовується, призначений для намагнічування. •• Намагні/чувальна си/ла фіз. скалярна величина, яка характеризує магнітну дію електричного струму. 2) Якого можна намагнітити … Український тлумачний словник
намагнічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до намагнітити. 2) у знач. прикм.Який дістав властивості магніту … Український тлумачний словник
намагнічення — я, с. Дія за знач. намагнітити … Український тлумачний словник
намагнічувати — ую, уєш, недок., намагні/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. Надавати якому небудь тілу властивостей магніту … Український тлумачний словник
перемагнічувати — ую, уєш, недок., перемагні/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Магнітити ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Магнітити все чи багато чого небудь, одне за одним. 3) Магнітити, намагнічувати понад міру, більше, ніж треба … Український тлумачний словник
підмагнічувати — ую, уєш, недок., підмагні/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. Намагнічувати трохи або додатково … Український тлумачний словник